ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ ТУРИСТИЧНОГО ЦЕНТРУ ОДЕСИ

ДЛЯ ГОСТЕЙ І МЕШКАНЦІВ МІСТА, А ТАКОЖ ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТІВ У ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ, ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ТА РОЗВАГ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК КУЛЬТУРИ ТА ВІДПОЧИНКУ ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА. ОДЕСА

Офіційно він був заснований в 1875 році і називався Олекснадровським. Однак розвиток цієї території, як парку почалося задовго до цієї знаменної події.

Ця зона частково входила до складу турецького Хаджибея. Після взяття Хаджибея тут з’являється земляна Хаджибейська фортеця, а турецька була зруйнована. Фортеця з’явилася ще до заснування міста. Це укріплення було земляним і розташовувалося якраз на території нинішнього парку імені Шевченка. Той самий курган, на якому встановлена Олександрівська колона і був одним з бастіонів Одеської фортеці. Після скасування Одеської фортеці шматок її території фактично відійшов до карантину і став його “пасажирською частиною”. Кажуть, що в парку знаходиться кріпосна стіна, проте це не так. На території парку розташовується карантинна стіна, а сама фортеця була земляною.

Відомо, що в 1824 році сюди якимось випадком забрів О.С. Пушкін. І опинився якраз в розташуванні артилерійської батареї. Спершу поета мало не заарештували як ворожого шпигуна, але швидко розібравшись, прийшли в невимовний захват і влаштували дружню гулянку. Мало того, пострілів з шампанських пляшок здалося недостатньо, і за наказом чергового офіцера, прапорщика П.А. Григорова, було дано салют на честь Пушкіна з бойових гармат. За що 20-річний шибеник-офіцер отримав скільки-то діб гауптвахти, а заодно перепустку в безсмертя.

Тут же, за даними Р.А. Шувалова, добутих з архівних справ, відбувалися таємні поховання окремих державних злочинців, страчених в Одеському тюремному замку і на Скаковому полі, зокрема – народовольців.

Ще до заснування парку тут була дача Ланжерона. На ній влаштовувалися гуляння, де можна було купити масу всякої смачної всячини. Під час гулянь виділялися, скажімо так, “етнічні гуртки”, тобто в одному балагані збиралися німецькі майстри, співали свої пісні під гусла, пили пиво; в іншому – італійські моряки і рибалки співали під гітару і пили якусь кьянті; в третьому – танцювали грецькі дрібні торговці, прикладаючись до кіпрської мастиці, і т. д.
Розбити парк в околицях старої фортеці надумали ще на початку 40-х років ХІХ століття. Починання це заглохло, як і сад, що утворився мало не стихійно. Тобто, дерева тут все ж посаджені були, проте, ніякого догляду за ними не спостерігалося. Проте, заросла деревами і кущами місцевість отримала назву Кріпосного саду. Абсолютно дикий, він нерідко служив притулком для різного роду підозрілих осіб.
Нова історія парку почалася з ідеї, чітко сформульованої молодим і діяльним міським головою Г.Г. Маразлі, який запропонував влаштувати не просто міський парк, але парк воістину елітарний. Цієї пропозиції передувала наступна історія. У 1874 році одесити бідували у зв’язку з неврожаєм і суворим застоєм в торгівлі. Криміногенна ситуація склалася така, що гірше нікуди. І тоді міська дума асигнувала 10 тисяч рублів, щоб підшукати якесь заняття для бездіялих робочих рук. Оскільки ніякої кваліфікованої роботи міська управа запропонувати не могла, було вирішено прокласти широку дорогу з міста до місця громадських гулянь і купань на дачі “Ланжерон”. Навесні того ж року 300 землекопів приступили до справи: вони нівелювали фортечні вали, засипали рови і т. п. Але коли робітники наблизилися до порохового погребу Люблінського полку, його командир заявив, що накаже стріляти, якщо дистанція зменшиться до 50 кроків, тобто стане діяти так, як і наказує статут. Почалися переговори, в результаті чого льох був перенесений на безпечну відстань, причому всю перебудову прийняло на себе місто. Прокладка траси продовжилася, успішно завершилася, і таким чином місто без єдиного пострілу захопило стару Хаджибейську фортецю для громадського користування.

Ось тоді-но Маразлі і запропонував влаштувати тут міський парк, а з огляду майбутнього відвідування Одеси імператором просити його величність про найменування цього парку Олександрівським. Був складений детальний план, а на одному з фортечних валів побудований розкішний царський павільйон (на місці якого згодом спорудили колону), куди монарх і в’їхав в своєму екіпажі 7 вересня 1875 року. Імператор дав згоду і власноруч висадив молодий дубок у головного бастіону колишньої фортеці.

У парку був головним Олександрівський бульвар. У центрі Олександрівського бульвару знаходилася витончена двоповерхова будівля буфету з красивими бельведерами і башточками, з обох сторін – великі веранди та “музичні павільйони”; в теплу пору року між цими будівлями та буфетом під розлогими деревами виставлялося безліч столиків для відвідувачів. Буфет і весь бульвар висвітлювалися електрикою, що було ще великою рідкістю навіть під кінець XIX століття.

У парку, в середині 1890-х років була влаштована одна з перших в Одесі демонстрацій новомодного тоді “сінематографа“. Тут же влаштовувалися найбільш розкішні феєрверки. Коротше кажучи, це було місце відпочинку переважно аристократії та солідних купців.
Олександрівський парк – колиска численних видів спорту в Одесі. Мало не з самого заснування хутора Ланжерон тут, наприклад, тренувалися в стрільбі по мішенях одеські любителі полювання. У парку багата людина на прізвище Лашков влаштував каток на роликових ковзанах з асфальтовим покриттям і електричним освітленням. Сталося це в далекому 1856 році.
До нашого часу в парку збереглася будівля трамвайної станції 1910 р. (архітектори – А.Б. Мінкус і Л. Бєлкін).

Для парфумерної фабрики «Ралле» був привезений з Москви павільйон в стилі рококо, а з Польщі доставлена будівля, в якої розмістилася електростанція, що постачає на виставку електрику.
Примітним місцем Олександрівського парку і надзвичайно привабливим для молодих людей того часу було так зване «Чорне море». «Колись у цьому Олександрівському парку, що висить над трубами і щоглами порту, батьки міста з педагогічною метою ознайомити населення з вітчизняною географією придумали спорудити невеликий ставок в формі Чорного моря. У точній відповідності з картою викопали калошеобразну яму. … Якщо сама яма вже обсипалася і втратила найменшеу подобу Чорного моря, то її завсідники міцно зберегли за собою прізвисько «чорноморців».
Окрема сторінка історії Олександрівського парку – Фабрично-заводська, художньо-промислова і сільськогосподарська всеросійська виставка, що проходила на його території в 1910 – 1911 роках під егідою одеського відділення Імператорського російського технічного товариства і Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії та привернувши багато сотень найавторитетніших експонентів з усіх кінців імперії. Між іншим, основна частина цієї виставки розташовувалася якраз в улоговині, згодом пристосованої під стадіон ЧМП.

Досить сказати, що до відкриття виставки був приурочений пуск першої в Одесі лінії електричного трамвая, маршрут якого проходив з парку в місто через Строгановський міст і був здійснений “Анонімним бельгійським товариством”. Під час проведення цієї виставки в парку працював рухомий тротуар. Всього на виставці було представлено 1440 експанатов.

Парком імені Т.Г. Шевченка він став 30 квітня 1920 року, згідно з постановою міськвиконкому.
Вперше стадіон ЧМП був побудований в 1936 році і з яким пов’язані імена багатьох відомих спортсменів.

На місці передбачуваного ставка, був збудований Зелений театр, дуже популярний у публіки в 1950-60-х гт. З театром пов’язані імена відомих артистів: Л. Утьосова, О. Лунгстрема, Е. П’єхи, А. Райкіна, В. Ободзінського, Тарапуньки і Штепселя, М. Водяного та ін.

На території парку встановлено ряд пам’ятників: Алея Слави з похованнями учасників визволення Одеси і пам’ятником Невідомому матросу,. У різні роки були відкриті пам’ятник Воїнам-афганцям і пам’ятник Загиблим морякам.

Пам’ятник Кобзарю было встановлено у 1966 році.

Колесо огляду було відкрито в 2011 році. Там же знаходиться комплекс атракціонів. Колесо увійшло в список найвідоміших коліс огляду Європи, воно є найвищим в Україні та однією з головних визначних пам’яток Одеси.

А в 2017 році, до Дня міста, в парку було відкрито скейт-парк для ролерів і велосипедистів-екстремалів. Новий спортивний майданчик розташований між стадіоном “Чорноморець” та Суворовської алеєю. Майданчик складається з чотирьох рівнів споруд для виконання трюків і екстрим-катання на роликах, скейтах та велосипедах.

FreeCurrencyRates.com
© 2015-2021 | HORNET-INFO | ODESA TOURIST INFORMATION CENTER