ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ ТУРИСТИЧНОГО ЦЕНТРУ ОДЕСИ

ДЛЯ ГОСТЕЙ І МЕШКАНЦІВ МІСТА, А ТАКОЖ ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТІВ У ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ, ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ТА РОЗВАГ

ЩО ОБОВ’ЯЗКОВО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ В ОДЕСІ

Прогулятися по Одеському морському вокзалу

Місто Одеса було споруджено як торговий порт. Завдяки вигідному географічному положенню, сьогодні Одеса – один з найбільших портів Чорноморсько-Азовського басейну, розташований в північно-західній частині Чорного моря на перетині історично сформованих торгових шляхів Сходу і Заходу.
Невід’ємною частиною порту є Воронцовський маяк, що служить морякам вже понад два століття. Перший маяк був закладений в 1815 році на мисі Великого Фонтану. Завершив його побудову генерал-губерноатор Михайло Воронцов. Саме в його честь був названий маяк.
Знайти Будинок з однією стіною
Будинок з однією стіною – найнезвичайніша будівля Одеси та її архітектурна родзинка, яка збирає біля себе натовпи здивованих туристів цілий рік.
Якщо дивитися на будинок прямо, він здається звичайною старовинною будівлею – з красивими кованими балконами, оригінальними карнизами й ліпним декором стін, яка мало чим відрізняється від інших житлових будинків історичної частини Одеси. Але варто відійти трохи в сторону і поглянути на нього під певним кутом, і будинок постає зовсім в іншому образі – він здається зовсім плоским, ніби складається всього з однієї фасадної стіни.
Такий цікавий візуальний ефект досягається за рахунок незвичайної архітектури будівлі. У неї немає задньої стіни, а бічні примикають до головного фасаду під гострим кутом, завдяки чому споруда має трикутну форму. Через цю особливість будинок і отримав свою назву «Плаский». З цієї ж причини спорудження нерідко наділяють містичними властивостями і називають Ведьминим будинком.
Порахувати сходинки Потьомкінських сходів
Потьомкінські сходи входять у десятку найкрасивіших сходів Європи. Вони отримали свою назву завдяки режисерові Ейзенштейну. Він зняв кінострічку “Броненосець Потьомкін” та включив туди знамениті сходи, завдяки чому і з’явилася ця назва. На сьогоднішній день сходи складаються з 192 ступенів (спочатку їх було рівно двісті, але при розширенні порту вісім сходинок було втрачено) і десятка прольотів. Довжина Потьомкінських сходів становить 142 метри, вони створені перспективно – їх підстава (шириною 21,7 м) значно ширше верхньої частини (12,5 м), через що при погляді зверху сходів створюється враження однакової ширини по всій їх довжині. Парапети сходів здаються паралельними і видно тільки майданчики (окрім верхнього маршу). При погляді знизу сходи здаються набагато довшими і видно лише суцільний каскад сходинок.
Відвідати куточок старої Одеси
Міні-музей під відкритим небом, який може трохи розповісти про історію міста.
Це місце, де зібрані деякі цікаві експонати: оригінальної форми альтанка, горбатий місток з ажурними гратами, скульптурні прикраси, грифон чавунного художнього лиття, колодязь середини XIX століття. Це улюблене місце для фотографування у молодят.

Перевірити, чи дійсно розгойдується Тещин міст
Тещин міст є зменшеною копією моста великої герцогині Шарлотти в Люксембурзі, побудованого в 1965 р. Перша офіційна назва Тещиного моста – Комсомольський. Але воно мало кому відомо. Так його збиралися назвати за радянських часів, тому що бульвар Жванецького тоді називався Комсомольським бульваром. Згодом його назвали Капітанським. Втім, у наш час ані та, ані інша назви ніде не фігурують.
В силу його конструкції він чутливо гойдається на вітрі. Якщо просто зупинитися й прислухатися, то можна відчути, як полотно мосту «гуляє» під ногами. А якщо пострибати синхронно удвох-утрьох, то коливання неможливо не відчути. Кажуть, що така традиція є у студентів-фізиків, розгойдувати міст на день фізфаку. Так ось, міст гойдається, значить – зрадницький, тещин … Або, за іншою версією, тріпається, як тещин язик. Загалом, фантазія та гумор одеситів безмежні!
Побачити пам’ятник фрукту, який врятував Одесу
Пам’ятник Апельсину – це не просто монумент, присвячений південному фрукту, а пам’ятник, зведений на честь фрукта, який буквально врятував Одесу. Пам’ятник апельсину був встановлений в 2004 році. Пам’ятник являє собою бронзову композицію. Композиція складається з безпосередньо самого апельсина, з одного боку якого знята шкірка та вийняті часточки. На їх місці знаходиться фігура Павла І. Крім того, на апельсині ви побачите найзнаменитіші будівлі Одеси – Оперний театр, Спасо-Преображенський собор, колонаду Воронцовського палацу. А сам апельсин запряжений в трійку коней.
Покуштувати Одеську кухню
Одеська кухня пікантна й колоритна. У ній є своя родзинка, і своя перчинка! Увібравши в себе кращі кулінарні традиції представників народів різних країн з усіх кінців світу, одеська кухня являє собою яскраву суміш самобутніх культур і смаків. По-грецьки ароматні, по-болгарськи гострі, по-французьки вишукані та по-італійськи ситні блюда одеської кухні є маленькими кулінарними шедеврами, окрасою столу й гордістю кожної одеської сім’ї!
У кожному одеському блюді відчувається натуральний смак продуктів і дотримується баланс, перевірений роками; а найпопулярніші рецепти засновані на тих продуктах, які будь-яка одеська хазяйка може щодня придбати на Привозі. Чорне море дарує одеситам рибу та інших морських мешканців, теплий клімат – безліч соковитих овочів і фруктів, родюча земля дає багаті врожаї зернових. А ще у нас росте чудовий виноград, з якого виходять вишукані вина.

Продегустувати місцеві вина
Більшість винних господарств винесені за межі міста. Багато виноградників нашого регіону розташовані на одній широті з великими виноробними регіонами Бордо та Бургундії. У різних країнах світу на цій широті винороби створюють Великі Вина.
Вина Одеського регіону знамениті далеко за межами України й виграють нагороди в престижних міжнародних дегустаційних конкурсах.

Спіймати Wi-Fi біля пам’ятника Стіву Джобсу
Ініціаторами встановлення пам’ятника Стіву Джобсу в Одесі виступили студенти та ректорат Державної академії технічного регулювання якістю. Місцем для встановлення пам’ятника була обрана територія перед фасадом студентського гуртожитку Академії на вулиці Новосельського. Пам’ятник був урочисто відкритий 5 жовтня 2012 року, в першу річницю з дня смерті Джобса В саму скульптуру вмонтовано пристрій, що дозволяє оточуючим мати безкоштовний доступ в інтернет у режимі Wi-Fi. З лицьового боку пам’ятника до постаменту прикріплено табличку, на якій російською та англійською мовами написано: «Спасибі, Стів».
Поторгуватися на ринку «Привоз»
Знаменитий одеський Привоз – колоритний базар, де «можна купити все», є одним із символів Одеси. Побудований в першій половині XIX століття на Привозній площі, як філія Старого базару, Привоз спочатку призначався для торгівлі «з коліс», тобто з возів. Тільки в кінці XIX століття тут з’явилися капітальні будови, і Привоз поступово став головним ринком Одеси. Вважався одним з найбільших ринків в Європі.
У 30-ті роки XIX століття в Одесі було три ринки: Грецький, Старий і Новий. Тоді «Привоз» вважався складовою частиною Старого ринку, просто площею, практично позбавленою будівель, де торгівля йшла прямо «з коліс». Його історія починається з 1827 року, коли на привозній площі побудували величезний ринок, який відвоював «пальму першості» у свого прабатька і став «королем» одеських ринків. У 1913 році архітектор Ф. Нештрух побудував ще чотири 2-поверхових будинки («Фруктовий пасаж»), які вдало доповнили архітектурний комплекс «Привозу».
Минуло 175 років. Але цей знаменитий одеський ринок так і залишився найбільшим, гучним, колоритним і велелюдним…
Заглянути в одеські дворики
Серце Одеси живе в старих одеських двориках, оперезаних нескінченними балконами, де ніжаться на сонці всюдисущі коти та полощеться на вітрі свіжовипрана білизна. На жаль, зараз все це поступово зникає. Раніше на невеличкому п’ятачку двору розміщувалися і спортмайданчик, і пральня, і кухня, і їдальня під відкритим небом, і клуб за інтересами. Тут прали і готували, виховували дітей, обговорювали останні новини та влаштовували спільні застілля у свята. Зараз же з дворів зникає зелень, яка витісняється асфальтом, а також столи і лавки. Автомобілі мешканців все більше й більше займають вільний простір, і запах бензину неминуче витісняє запах квітів та фаршированої риби.
Дізнатися, хто винайшов перший в світі кіноапарат
Прийнято вважати, що дата народження кінематографа добре відома – 1895 рік. Саме в тому році відбулися дві головні в історії “десятої музи” події: 13 лютого брати Луї та Огюст Люмьєри вперше офіційно оголосили про винахід кіноапарата і отримали на нього патент, а 28 грудня вони влаштували перший у світі платний публічний кіносеанс у підвалі паризького “Гран кафе”, розташованого на бульварі Капуцинів.
Менш відомо, що український винахідник Йосип Тимченко, механік Одеського університету, створив кіноапарат власної конструкції двома роками раніше – ще в 1893-му. А 9 січня 1894 р. на шостому засіданні секції фізики ІХ з’їзду російських природознавців і лікарів у Москві кіноапарат І. Тимченко був вперше представлений публіці – здивовані глядачі побачили на екрані скачучих кавалеристів і метальників списа. Через два дні, 11 січня 1894 р. був опублікований протокол цього, без перебільшення, історичного засідання, який зафіксував сам факт і дату публічної демонстрації першого в історії кінофільму…
Секрети кіновиробництва: від зародження ідеї фільму до втілення її на екрані, можна відкрити для себе в унікальному і єдиному на території України музеї експозиції кіно Одеської кіностудії. Представлені та добре збережені одеські експонати, в яких знімалися вітчизняні актори, не мають гідних аналогів на пострадянському просторі.
Скуштувати мінеральну воду з цілющого джерела
Мінеральна вода «Одеська №1» не має аналогів у світі за своїм речовинним складом.
Її цілющі властивості до цих пір повністю не вивчені. У результаті останніх досліджень в ній виявлені іони срібла. Це означає, що вона, крім інших, має бактерицидні властивості.
Лікувальна питна вода має унікальні властивості: жовчогонним та сечогонним ефектами, регулює кислотність шлунка та моторику шлунково-кишкового тракту, покращує функцію підшлункової залози.
Спробувати її можна в Клінічному санаторії ім. М. Горького, який володіє трьома власними свердловинами цієї цілющої води.

Добути цілющу грязь з Куяльницького лиману
Ефективність та унікальність грязі Куяльницького лиману відома в усій Європі. Подібний лікувальний ефект можна порівняти тільки з гряззю Мертвого моря.
Дізнатися легенди одеських катакомб
Одеські катакомби – феномен овіяний безліччю загадок та легенд. Це підземні ходи різного походження і призначення. Більшу частину Одеських катакомб складають старовинні шахти-каменоломні (~ 95%) з яких добували камінь для будівництва міста. Також до Одеських катакомб відносять дренажні тунелі, «міни» – старовинні погреби різного призначення, військові бункери, всілякі таємничі підземні ходи і справжні природні печери. Розібратися в переплетенні підземних порожнин різного походження, складно часом навіть самим одеситам. Підземелля зберігають в собі цікаві сліди минулих епох життя міста. Та й саме перебування в катакомбах несе не забутні враження.
Послухати духовий оркестр у Міському саду
Однією з візитних карток і традицій Одеси стали виступи духових оркестрів у Міському саду. Міський сад називають серцем Одеси. Брат засновника міста Йосипа де Рибаса, Фелікс, подарував його місту. 10 листопада 1806 року.
З боку Дерибасівській вхід в сад охороняє бронзова левова сім’я, яка привезена в Одесу з Франції в XIX столітті. В саду можна присісти на лавочку з самим Леонідом Утьосовим, побачити один з “дванадцяти” стільців. У центрі саду знаходиться музичний фонтан, струмені якого змінюють висоту в залежності від ритмів і все це в мінливому світі рамп. В основному звучать класичні мелодії на сучасний лад.
Посидіти на Дванадцятому стільці
Де ж ще ви зможете посидіти на 12-му стільці з гарнітура мадам Пєтухової?
Прямо на вулиці Дерибасівській стоїть пам’ятник останньому, 12-му, стільцю з однойменного роману Ільфа і Петрова.Роман одеситів Ільфа і Петрова “12 стільців” був екранізований понад 18-ти раз, в тому числі на Кубі, в Ірані, Швеції, Бразилії і навіть Третьому Рейху. Сам роман був написаний в 1928 році, а першу екранізацію отримав вже в 1933 році, коли випустили фільм виробництва Польща / Чехословаччина.
Майже всі екранізації були адаптовані під місцеві реалії: бразильці зробили Остапа Бендера дівчиною-танцівницею вар’єте, американці – тренером по блошиних бегах, десь усе зовсім закінчилося хепі-ендом, а стільців було 5 або навіть 13.
Порахувати, скільки імен на Алеї зірок
Одеса багата своїм культурною та історичною спадщиною, унікальними пам’ятками, прекрасним гумором, і, звичайно ж подарувала світові велику кількість видатних особистостей. Тут жили і творили видатні діячі культури, мистецтва, літератури, музики, завдяки яким Одеса стала відома в усьому світі.
Відкриття Алеї Зірок приурочили до 220-річчя від дня заснування Одеси.
Це – традиція увічнення імен видатних одеситів, які зробили неоціненний внесок у розвиток культури нашого міста. Перша іменна плита присвячена безпосередньо самому місту – зірка «Одеса». Інші – відомим одеситам: Анні Ахматовій, Юрію Олеші, Ісааку Бабелю, Михайлу Жванецькому і Кірі Муратовій, Леоніду Утьосову, Саші Чорному, Святославу Ріхтерові та інним.
Відвідати Одеський театр опери та балету
За рейтингом журналу «Форбс» будівлю Одеського національного театру опери та балету включено до переліку 11 найцікавіших визначних пам’яток Східної Європи (2008). У списку – це єдиний театр.
Пишнотою і розкішшю вражає інтер’єр театру. Деталі в стилі бароко переносять нас у чудовий світ, «спрямованний на створення духовного екстазу», як вірно помічено в одній зі статей про театр. Щедро позолочена ліпнина, чудова скульптура, безліч дзеркал – все прагне вирвати людину з буденності та занурити у чарівний світ музики й театру. Плафони глядацького залу прикрашені чотирма панно віденського живописця Н. Лефлера на теми з творів В. Шекспіра «Гамлет», «Сон в літню ніч», «Зимова казка», «Дванадцята ніч». Прекрасна величезна святкова люстра, яка здається невагомою, хоча вага її близько двох тонн.
Зайти в Сад скульптур
Сад Літературного музею вважається візитною карткою Одеси. Щорічно його відвідують 90-100 тисяч туристів. Подивитися тут справді є на що. Тут розташовани скульптури практично всіх легендарних одеситів. На Гуморину 1 квітня 2000 року тут відкрився пам’ятник “Одесі-мамі”. Також там є гумористичні скульптурні композиції, присвячені літературним героям і знаковим персонажам міського фольклору роботи сучасних скульпторів: «Рабинович», «Антилопа Гну», «Пам’ятник прийдешньому генію», «Сашка-музикант», «Джинсовий Дюк», «Зелений фургон», «Одесит Міша», «Шаланди повні кефалі», «Пам’ятник невідомому читачеві», пам’ятник Іллі Ільфу та Євгену Петрову.
Проїхатися на одному з найвідоміших коліс огляду Європи
Колесо огляду було відкрито в 2011 році в Центральному парку Одеси ім. Т.Г. Шевченка. Там же знаходиться комплекс таких атракціонів як: каруселі, автодром, американські гірки, кімната страху, тир і т.п. До того ж після атракціонів є можливість прогулятися в парку, який розташований уздовж моря. У гостей і жителів «перлини біля моря» є унікальна можливість отримати незабутні враження, побачивши всю красу Одеси з висоти пташиного польоту! Символ яскравого одеського сонця – колесо огляду – увійшло в список найвідоміших коліс огляду Європи. Воно є найвищим колесом в Україні та однією з головних визначних пам’яток Одеси.
Зустріти світанок на березі моря
Пляжний сезон в Одесі триває близько п’яти місяців: з травня по середину вересня. В цей час температура води біля берегів буває від 17-18 до 24-25 градусів.
Загальна протяжність пляжної зони міста становить 30 кілометрів. Усі пляжі Одеси різні (крім упорядкованих пляжів в Одесі чимало «диких» пляжів) і кожен знайде тут свої улюблені місця. Серед приморських пляжів Одеси можна виділити наступні упорядковані пляжі: «Аркадія», «Ланжерон», «Отрада», «Золотий Берег», «13-а станція Великого Фонтану», «Лузанівка», «Дельфін», «Чайка», «Чорноморка »,« Продмаш »та ін.
Аркадія – Мекка нічного та клубного життя України. Клубне життя Одеси дасть фору більшості великих міст України, а влітку Одеса поступається хіба що іспанської Ібіці. Численні великі та відомі нічні клуби, популярні не тільки у одеситів і гостей міста, а й в усьому світі, притягують сюди тисячі відпочиваючих протягом усього літа. Аркадія та навколишні її вулиці рясніють численними розважальними атракціонами. Весь район наповнений зеленню і сповнений яскравих кольорів і вражень.
Пройтися по набережній “Ланжерон”
Сьогодні «Ланжерон» – улюблене місце для прогулянки одеситів у будь-який час року або доби, де можна погодувати зграї чайок, охолодитися в бризжущіх фонтанах у жаркий день або насолодитися з коханою людиною чудовим заходом над Чорним морем.
Раніше тут знаходилася дача новоросійського губернатора Олександра Ланжерона, що дала в наслідок назва місцевості. Сьогодні від колишніх будівель залишилася лише арка (датується 1830 роком і виконана архітектором Францом Боффо).
В цьому місці знаходиться дельфінарій “Немо”, де можна не тільки поспостерігати за дельфінами під час виступу, але й поплавати з цими кумедними морськими мешканцями під відкритим небом.
Познайомитися з найзнаменитішим в Одесі французом
Немає більш шанованого одеситами градоначальника, ніж відомий Дюк де Рішельє. Завдяки старанням герцога де Рішельє Одеса з маленького портового поселення перетворилася в розкішний місто, яке могло конкурувати з європейськими столицями за красою та багатством. За 11 років його правління (1803-1814 рр.) міські доходи збільшилися в 25 разів, а митні надходження – в 90 разів. Незабаром Рішельє був покликаний Людовіком XVIII до Франції, де двічі призначений главою уряду. У 1828 р. одесити за свої кошти звели бронзовий пам’ятник улюбленому Дюку.
Оригінальні напівциркульні будівлі були зведені за задумом відомого петербурзького архітектора Авраама Мельникова в 30-х роках XIX століття як данина модному в той час стилю класицизму. В одній споруді (по Приморському бульвару, 7) в різний час розташовувалися так звані «присутні місця» – Одеська міська дума, наказ громадського піклування, будівельний комітет, комерційний суд та інші адміністративні установи. Друга будівля (по Приморському бульвару, 8) спочатку належало приватній особі, а з 1840 року було перетворено у фешенебельний Петербурзьку готель, де любили зупинятися знамениті гості міста.
Пам’ятник Дюку де Рішельє на тлі жовтих напівциркульних будівель і Потьомкінських сходів є найбільш впізнаваним архітектурним ансамблем Одеси.
Відвідати Воронцовський палац
Розкішний палац в стилі ампір, побудований в 1827 р. за проектом архітектора Ф.К. Боффо, розташований на Приморському бульварі, по ліву руку від пам’ятника Дюку, в однойменному Воронцовському провулку. Палац був резиденцією генерал-губернатора Новоросійського краю Михайла Семеновича Воронцова.
Тут завжди вирувало життя: влаштовувалися бали та прийоми, широко були розкриті парадні двері, горіло світло в великих палацових вікнах, звучала мова на всіх європейських мовах і чулися розмови про політику, торгівлю і, звичайно, про кохання.
Відчути морський бриз у Воронцовської колонади
Альтанка з колонами в античному стилі – один із символів Одеси, її називають також ротондою і бельведером. Вона була побудована в 1826-1828 рр. як оранжерея Воронцовського палацу архітектором Ф.К. Боффо. Колонада стоїть на самому обриві пагорба, звідки відкривається захоплюючий вид на одеську затоку, силуети портових кранів і доків на узбережжі.
Освічена десятьма парами колон доричного ордена, вигнута білосніжна колонада помітна з моря при наближенні до міста.
Послухати мелодію годинника на будівлі одеської міської ради
Будівля Одеської мерії – архітектурна прикраса Приморського бульвару в стилі класицизму. Зводилося спорудження за проектом Франца Боффо і Грегоріо Торрічеллі з 1829 по 1837 рр. Спочатку в ньому розміщувалася перша одеська біржа, основною діяльністю якої був продаж зерна і хлібно-борошномельної продукції.
Над входом встановлено масивний годинник, виготовлений англійською фірмою «Сміт та сини» в 1868 р., зверху них розташовані дві жіночі фігури – День та Ніч, що символізують вічність часу. Кожні півгодини годинник грає мелодію «Одеса, моє місто рідне» з оперети І. Дунаєвського «Біла акація», яка є гімном Одеси.
Проїхатися в найбільшому в Україні скейт-парку
В Одесі, між стадіоном «Чорноморець» і Суворовською алеєю, в парку ім. Т.Г. Шевченка знаходиться найбільший в Україні стаціонарний майданчик для занять екстремальними видами спорту (єго площа складає понад 1000 м2). Чотирьохрівневий скейтінг-ринг з міцного та безпечного покриття з цікавими спорудами для виконання трюків запрошує екстремалів і просто любителів спорту покататися на роликах, скейтах та велосипедах. Скейтпарк примітний делікатною інтеграцією в існуючу флору міського парку, на майданчику є медпункт, трибуни, освітлення, система відеофіксації та безкоштовний WiFi. Для того, щоб цей екстрим-оазис не страждав від жаркого чорноморського сонця в газони інтегрована система автоматичного поливу.
Доторкнутися до багатовікової фортеці
Прогулюючись по парку Т.Г. Шевченка, можна побачити старовинну аркадну стіну з башточкою. Понад 200 років тому на цій території знаходився турецький оборонний рубіж. У 1793 році на його місці заклали Одеську фортецю, що проіснувала близько 20 років, яка не давала туркам можливості повернути собі затоку і дозволила побудувати гавань і місто. У 1811 році фортеця була скасована і звернена в карантин; деякі її частини збереглися до наших днів: порохова вежа та аркада. Внизу аркади розташовувалася Карантинна гавань, в яку прибули до Одеси кораблі відстоювалися близько 2 тижнів з метою запобігання поширенню епідемії чуми. Після того, як скасували карантин і почали планування нового парку, карантинна стіна стала популярним оглядовим майданчиком.
Пробігтися трасою Здоров’я
Траса «Здоров’я» – особливий для одеситів рекреаційний об’єкт. Уже одна назва маршруту говорить про його призначення: тут взимку і влітку нескінченними низками несуться велосипедисти, ролери, прихильники спортивного бігу і любителі піших прогулянок. Однак, перш ніж відправитися в неспішний піший похід або пробіг, розрахуйте свої сили, адже довжина траси становить понад 6 кілометрів. Вона тягнеться від Парку Шевченка через знамениті пляжі – Ланжерон, Відрада, Аркадія. Тут є можливість орендувати велосипед або проїхатися на електрокарі. Уздовж всієї траси зустрічаються спортивні майданчики, гірки для велоспорту і просто мальовничі схили, де можна насолодитися природою і морськими пейзажами.
Знайти скарби в Домі Блещунова
Жила в Одесі дивовижна людина, Олександр Блещунов, колекціонер, альпініст, мандрівник і дослідник. Він вирішив створити особливий музей і подарувати його улюбленому місту. Блещунов об’їздив всю Середню Азію, Памір і Тянь-Шань, підкорював Кавказ, Гімалаї та Тибет. З кожної поїздки привозив предмети мистецтва та побуту.
Тут можна з головою зануритися у багатство та різноманітність культурних традицій всіх часів і народів, відчути їх спільність і відмінності, залишившись наодинці з історією та красою антикварних предметів. Це також захоплююче місце для дітей та дорослих, де пропонується спробувати сплести гобелен, намалювати автопортрет і пройти справжнісінький квест – «в пошуках скарбів» Дому Блещунова.

Прогулятися по Туреччині та Греції у центрі Одеси
У підніжжя Приморського бульвару, улюбленої пішохідної артерії Одеси, розташувалися незвичайні зелені куточки – Стамбульський та Грецький парки, об’єднані тунелем під знаменитими Потьомкінськими сходами. Це частинка Туреччини та Греції, історії та культури цих країн в центрі Одеси.
Стамбульський парк – подарунок стамбульського муніципалітету з нагоди 20-ї річниці побратимства. Він являє собою дуже доглянуту зелену територію з мальовничим ландшафтним дизайном, де є безліч комфортних скамійочок, альтанок, зон відпочинку зі столиками, дитячими та спортивними майданчиками, бюветом і унікальним фонтаном – Грот Діани.
Його садовий сусід по ліву сторону від Потьомкінських сходів – Грецький парк – подяка місту від грецької діаспори в Одесі. Тут можна побачити копії давньогрецьких статуй зі знаменитого музею Акрополя, фонтан “Початок початків”, який символізує світобудову і багато інших грецьких артефактів з грецької міфології.
Запросити на побачення в парк імені Т.Г. Шевченка
Найбільший та найстаріший парк Одеси був відкритий в 1875 році й спочатку був названий Олександрівським з нагоди відвідин Одеси імператором Олександром І, який власноруч висадив тут дуб. Уже 1920 році парк був перейменований на честь відомого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, пам’ятник якому височіє біля центрального входу в парк. Біля монумента розмістилися арт-лавки, кожна з них містить рядки з творів великого поета.
Тут на близько 45 гектарах зеленої зони розташувалися Алея Слави – меморіальний комплекс в пам’ять про полеглих у роки Великої Вітчизняної війни, Зелений театр – амфітеатр, де проводяться літературні зустрічі, концерти, ярмарки та гастрономічні фестивалі, а біля пологих схилів парку височить найбільший на Півдні України стадіон «Чорноморець» – домашня арена однойменної футбольної команди.

Відкрити двері в будинок Сонця
На набережній Ланжерона встановлена незвичайна скульптура «Будинок сонця» у вигляді старої одеської двері з написом «DomusSolis». Двері відчинені на схід і крізь неї вранці можна спостерігати схід сонця, яке поспішає зігріти схвильоване серце Одеси – Чорне море. У бронзовій пам’ятки є дерев’яний прототип – двері, термін експлуатації яких розтягнувся на два століття. У XIX столітті вони прикрашали собою парадний вхід будинку по вулиці Рішельєвській, 21 і з честю вітали та проводжали входячих у будинок гостей. Тут загадуються найпотаємніші бажання, які, за словами очевидців, неодмінно виконуються.
Зробити селфі з міськими скульптурами
Одеса – відкрите для мистецтва місто, яке надало сучасним скульпторам свої вулиці як виставковий зал для реалізованих арт-об’єктів. Вони гармонійно вписалися в міський простір, не порушуючи усталені архітектурні ансамблі. Тут і банкірчік з Дерибасівській, і різнокольорові гігантські равлики, що гуляють біля пляжу на 14 станції Фонтану, і одеський «мрійник» на набережній між 15-ю та 16-ою станціями Великого Фонтану, і багато інших цікавих скульптур. Далеко не всі подібні твори мистецтва мають назву, надаючи глядачеві можливість самому придумати її.
Сфотографуватися з тінню Пушкіна
Інсталяція виконана у вигляді силуету людської фігури, розміром близько трьох метрів, в гротескних рисах якої легко впізнаються риси Олександра Пушкіна, характерні для його автопортретів. Тінь виготовлена з тонованого клінкеру (високоякісний цемент, обпалений спеціальним чином). В ногах тіні сучасний тротуар замінений фрагментом бруківки, характерною для одеських вулиць початку XIX століття.
Місцем установки пам’ятного знака було вибрано перетин вулиць Дерибасівської та Рішельєвської. Тут на початку XIX століття перебував «Будинок Рено» – готель, в якій якийсь час проживав Олександр Пушкін у період перебування на засланні в 1823-1824 роках, так що саме це перехрестя неодноразово «несло на собі» тінь справжнього поета.

Надихнутися муралами одеських будинків
В Одесі існує проект Odessarium, в рамках якого іноземні та українські художники прикрашають глухі стіни одеських будинків чудовими муралами. Монументальні об’єкти стріт-арту символічно розповідають про життя міста, передають його унікальну атмосферу та надихають жителів і гостей міста.
Мурали розташувалися у різноманітних куточках нашого міста. Вогненно-водяного коня можна відшукати на Французькому бульварі, поспостерігати за закоханою парою у Пироговському провулку, а також зауважити знаменитого мультяшку на вулиці Сегедській.

Відшукати одеських котів
Коти для одеситів завжди були не просто тваринами, а повноцінними жителями міста. В Одесі їх дійсно багато, і всі вони виглядають досить вгодованими. Волелюбні пухнастики мешкають переважно в одеських двориках, портових доках і на знаменитому ринку Привоз. А ось їх скульптурні статуї грайливо ховаються по всьому гучному мегаполісу, запрошуючи відшукати себе.
FreeCurrencyRates.com
© 2015-2020 | HORNET-INFO | ODESA TOURIST INFORMATION CENTER