КАТАКОМБИ ОДЕСИ

ОК 05 м

Одеські катакомби, найзнаменитіші в світі не тільки за своїм хитросплетінням лабіринтів, але і по протяжності, яка досягає трьох тисяч кілометрів. Для порівняння: протяжність Римських катакомб – триста, Паризьких – п’ятсот кілометрів. Навіть приблизна топографія одеського підземного лабіринту невідома.

Одеса – прекрасне південне місто, яке побудоване на крутих морських берегах, складених біля основи 12-16-метровою товщею понтичних вапняків, перекритих червоно-бурими глинами і лесовидним суглинками. Верхня частина розрізу – плитчасті, перекристалізовані вапняки, нижня – рівномірно зцементовані, більш пухкі. Саме в них і вироблені катакомби.

Так як же виникли катакомби Одеси? Для того, щоб відповісти на це питання, доведеться ненадовго заглянути в далеке геологічне минуле Північного Причорномор’я. Колись вся його територія була морським дном. Таким чином, морю і морським відкладенням зобов’язаний своїм утворенням широко відомий на півдні камінь блідо-жовтого кольору – ракушняк. Міцний, легкий, не вимагає великих зусиль при обробці, він здавна використовується в будівництві. З ракушняка, зокрема, була побудована майже вся стара Одеса. Та й тепер – у століття залізобетону – ракушняк не забутий будівельниками. До жовтневої революції розробка цього каменю велася по-хижацькому. Прямо під містом створювалися численні шахти-каменоломні. Поступово вони склали величезний підземний лабіринт.

ОК 07 м

Отже, катакомби – це штучні підземні пустоти. Додамо, що вони бувають двоякого походження. Одні з них є колишніми каменоломні, інші – ходи з підвалів будинків (в Одесі такі ходи найчастіше називали мінами). Зазвичай міни були спрямовані за межі будівель і, проходячи під вулицями, площами, нерідко з’єднувалися із загальним лабіринтом катакомб.
ОК 06 м
Історія Одеських катакомб починається приблизно в 30-х роках 19 століття. Бурхливий розвиток будівництва зростаючого міста вимагав дешевого і доступного будівельного матеріалу. Їм і став понтичний вапняк, або так званий ракушняк, якого в Південній Пальмірі в достатку. Спочатку камінь ламали по схилах балок (ярів). Пізніше видобуток став здійснюватися шахтним методом за допомогою пил, спочатку завезеними з Англії. До 60-х років 19 століття існування під містом і передмістям розгалуженої мережі занедбаних і діючих шахт почало ставати проблемою для міста.

Шахти, які залягали на глибинах від 4 до 30-35 метрів від поверхні, з’єднувалися між собою, утворювали безсистемний лабіринт, який мало хто знав. По місту відбувалися провали грунту, будь-яке розтріскування будівель списувалося на “катакомби”. До того ж, шахти частенько використовувалися для “темних” справ: контрабанди, укриття краденого та інш.

Офіційно міни споруджувалися домовласниками для зберігання продуктів і вин. Але на ділі в мінах найчастіше переховувалися контрабандні товари. У катакомбах звили собі гніздо, що знаходилися на відкупі поліції злодії і грабіжники. Тут само були склади награбованого ними добра. Звісно, що боротьбу з мінами в таких умовах було проводити важко, майже неможливо.

ОК 09 м

Наприкінці 19 сторіччя видобуток каменю нормувався інженерами-маркшейдерами і майстрамиштейгерами Новоросійського гірського округу. Села навколо міста – Крива, Фоміна, Холодна балка, Усатово, Нерубайськебули заселені шахтарськими династіями.

ОК 08 м
Після початку революції в шахтах ховалися і бандити, і революціонери, і дезертири. Майже на 10 років шахти стали укриттям для людей так чи інакше незадоволених тим, що творилося на поверхні. Тільки в післяреволюційні роки питання ліквідації мин і боротьби з осіданням ґрунту був сприятливо вирішено. Та й розробка каменю-ракушняку стала вестися зовсім по-новому.

З 30х років 20 сторіччя відновився активний видобуток каменю. Різалися нові шахти, дорізали старі. Масив виробок все збільшувався, шахтні поля з’єднувалися між собою. З одного села спокійно можна було пройти під землею в інше.
ОК 10 м
І ось настала війна: Шахти знову почали обживатися. Уздовж входів ховалося місцеве населення зі скарбом, домашніми тваринами. Глибше базувалися партизанські загони, ховалися дезертири. Тисячі людей місяцями перебували під землею, пристосовуючи шахти під житло.

ОК 01 м

Після закінчення Великої вітчизняної війни видобуток каменю знову пожвавився. Тепер уже за допомогою техніки дорізали найбільш важко доступні ділянки.

Дотепних планів катакомб немає. Температура повітря під землею круглий рік +14 С. А глибина в деяких місцях досягає 100 м. Не знаючи лабіринтів, вийти з них майже неможливо. Людина, яка залишена там без світла, приречена на загибель.

Сьогодні катакомби продовжують служити місту. У віддалених галереях, відгороджених від основного лабіринту залізобетонними перемичками, влаштовуються склади, підвали для витримки коньяку, пункти управління та зв’язку на випадок надзвичайних ситуацій та ін.

Особливу технологію, націлену на промислове культивування грибів в знаменитих катакомбах, запропонували свого часу і вчені Одеського сільськогосподарського інституту. За розрахунками розробників, в підземних вапнякових виробках в Одеській області можна закласти плантації загальною площею понад 30 тисяч квадратних метрів.

Є у тих, хто ходить під землю, прикмета: не можна те, що знаходиш в катакомбах, виносити назовні. Все, що в підземеллі, належить богу Буту, говорять вони, а якщо ти все ж таки зважився взяти, то залиш щонебудь натомість.

У катакомб є і свій фольклор. Одна з легенд розповідає про модель корабля, зробленої з чистого золота і захованої одним одеським капітаном в катакомбах. Він йшов на війну і вирішив багатство своє приховати до пори. Але з війни моряк не повернувся, а кораблик його досі так ніхто і не знайшов. Історія номер два схожа на першу: якось так сталося, що один капітан з Одеси брав участь у порятунку пасажирів з “Титаніка”. На знак подяки йому подарували сувенір у вигляді золотого “Титаніка” в зменшеному вигляді. І знову ж таки, капітан сховав його в катакомбах, коли йшов на війну. Далі ви вже знаєте: з війни він не повернувся, а “Титанік” з золота ніхто поки не виявив. Кажуть, що є подземщікі, які давно шукають капітанський золотий скарб …

Ось така у вкратці історія Одеських катакомб.

по материалам сайта live.od.ua

ОСНОВНІ ЛОКАЦІЇ:


Г ОХМ тиц укр


НК МПС укр


К ХБ тиц укр